Олександр Косенко ніколи не планував ставати інженером. Та життя лікаря інколи виводить за межі медичної приймальні та операційної – туди, де народжуються ідеї, що змінюють медицину. За двадцять п’ять років роботи проктологом він зрозумів просту річ: точні руки хірурга – це тільки половина успіху. Інша половина – у препаратах, інструментах, технологіях. І якщо лікар хоче дати пацієнтам найкраще, доведеться самому брати участь у розробці та впровадженні медичних інновацій.
Свій професійний шлях проктолога Олександр розпочав у 2000 році в Київській міській клінічній лікарні №18 на бульварі Шевченка, 17. Робота була пов’язана з науковим планом кафедри факультетської хірургії №1 Національного медичного університету імені акад. О.О. Богомольця.
Біозварювання: коли зварювальник допомагає проктологу
Перший напрям виглядав фантастикою. Інститут електрозварювання імені Патона – легендарне місце, де народилися технології зварювання, що тримають мости й кораблі. Міжнародна асоціація «Зварювання» об’єднує інженерів, які працюють з металом. Що вони можуть дати хірургу?
Виявляється – багато. У цьому інституті розробили спосіб зварювання живих тканин. Звучить дивно, але принцип такий: електричний струм певної частоти «вириває» з білків у мембранах клітин деякі амінокислоти, вони денатурують і створюють міцне з’єднання, що зупиняє кровотечу з судин у ранах. Замість металевих труб – стінки судин і м’які тканини людини!
Проктолог Косенко зацікавився цим методом після чергової складної операції з видалення геморою з надмірною крововтратою. Класична техніка – це розрізи скальпелем, шви на судини. Пацієнт після великої крововтрати тривалий період приходить до тями, візити до туалету перетворюються на випробування. А якби можна було зупиняти кровотечу та з’єднувати тканини без ниток, швидше, з меншою травмою?
Співпраця з інженерами Інституту Патона – це не просто «ми дали апарат, а ви користуйтеся». Це спільна робота. Хірург розповідає, які етапи хірургічних робіт треба виконати, які інструменти та підходи у роботі можливо використати, як поводяться тканини під струмом. Інженери підбирають параметри, налаштовують і тестують апарат для біозварювання. Потім лікар Косенко впроваджує нові досягнення у практику, відстежує процес загоєння та реабілітації пацієнта, аналізує й упереджує можливі ускладнення. І знову – до інженерів, з новими даними, з ідеями покращення.
Результат? Операції з біозварюванням фізіологічніші, менш травматичні завдяки відсутності термічного впливу на навколишні тканини. Кровотеч менше, тканини краще загоюються, пацієнти швидше повертаються до нормального життя. Це не диво-метод, що вилікує всіх за хвилину, але у багатьох випадках він справді кращий за старі техніки та стане у пригоді багатьом хірургам.
Хірургічні інструменти, створені разом з проктологом Косенком
Другий напрям співпраці – з приватним підприємством «Алеф», яке виробляє хірургічні інструменти: біполярні пінцети, затискачі, спеціалізовані засоби для різних операцій. Косенко працює з ними як інженер-консультант. Знову це слово – «інженер», хоча мова йде про те, що хірург без технічної освіти опанував креслення, матеріали, ергономіку, щоб створювати краще хірургічне обладнання – і це вдається.
Чому це потрібно? Тому що інженер може намалювати ідеальний пінцет на папері, але тільки хірург знає, як цей пінцет поводитиметься у руці під час тривалої операції, коли руки стомлюються від незручностей, коли треба дістатися до важкодоступного місця, коли кожна секунда критична. Товщина ручок, вага інструменту, гладкість змикання браншей і кремальєр – все це визначає, чи зможе хірург працювати точно та довго.
Косенко бере участь у проєктуванні інструментів з самого початку. Описує, що саме потрібно для конкретної операції. Малює від руки ескізи. Потім тестує перші зразки – на холодних тканинах, а згодом використовує в реальних хірургічних втручаннях. Після кожного тесту – детальний звіт: що добре, що незручно, що треба змінити. Інженери «Алефу» доробляють конструкцію. І так – цикл за циклом, поки інструмент не стає дійсно ефективним і зручним.
Це повільна, кропітка робота. Від ідеї до серійного виробництва можуть піти місяці чи навіть роки. Але результат – інструменти, які дійсно допомагають хірургам працювати краще. І коли Косенко бере у руки затискач або пінцет, у розробці яких брав участь, він точно знає: цей інструмент створений для реальної роботи, не для каталогу.
Наразі лікар вже має патенти на новий хірургічний інструментарій і не планує зупинятися.
Біохімія загоювання ран у проктології
Співпраця з Інститутом біохімії імені Палладіна, з відділом структури і функції білка, є «найнауковішою» з усіх. Тут вивчають, як білки влаштовані, як вони працюють у клітинах, як можна впливати на їхню активність. Косенко разом із біохіміками досліджує препарати, що прискорюють загоювання ран.
Після операції рана має загоїтися. У проктології це особливо складно: зона з високим мікробним навантаженням, у постійному контакті з вмістом кишківника, рухається під час ходьби. Якщо загоєння йде повільно – біль затягується, ризик інфекції зростає, можуть формуватися рубці, що створюють нові проблеми.
Класичні антисептики та мазі працюють, але не завжди достатньо швидко. Сучасна біохімія пропонує інше: натуралізовані препарати з чинниками зростання, біоактивні пептиди, речовини, що покращують кровопостачання у зоні рани. Але між «розробили у лабораторії» та «працює у пацієнта» – прірва.
Косенко допомагає цю прірву подолати. Він застосовує експериментальні препарати після операцій, веде детальні записи: як виглядає рана через день, через тиждень, чи є запалення, як пацієнт оцінює біль. Ці дані повертаються до біохіміків. Вони аналізують результати, коригують склад препаратів, пропонують нові варіанти. Косенко тестує знову й цикл повторюється.
Робота йде повільно – клінічні випробування не люблять поспіху. Але за кілька років накопичується досвід: які препарати дійсно працюють, які ефективні лише на папері. І пацієнти отримують засоби, що допомагають їм швидше повернутися до нормального життя.
Препарати для оздоровлення вен і навчання проктологів
Косенко ніколи не довіряв лише інструкціям. Застосовуючи низку вітчизняних препаратів у лікуванні геморою, лікар побачив, наскільки вони можуть бути перспективними. Геморой – це, власне, варикоз вен прямої кишки. Якщо зміцнювати венозну стінку правильними препаратами, загоєння йде швидше, а рецидиви трапляються рідше.
Але знати про препарат – цього замало. Треба вміти його призначати: коли, як довго, у яких комбінаціях. Тому проктолог Косенко зайнявся навчанням інших лікарів, проводячи для них лекції – про можливості та особливості застосування ліків для оздоровлення вен при лікуванні пацієнтів з гемороєм. Розповідав не з рекламних буклетів, а з власного досвіду: що працює, що ні, на які нюанси звертати увагу.
Така робота здається непомітною, але саме вона формує культуру професійного лікування геморою. Адже один лікар може прочитати інструкцію, але тільки колега-практик розповість, як препарат поводиться у реальних пацієнтів – не в ідеальних умовах клінічного дослідження, а з людьми, які звертаються до лікарів у київських проктологічних кабінетах.
Що ці розробки дають медицині вже зараз?
Історія Олександра Косенка – приклад того, як лікар може впливати на медицину значно ширше, ніж просто лікувати своїх пацієнтів. Коли проктолог співпрацює з інженерами, біохіміками, фармацевтами, виробниками – він стає мостом між наукою та практикою. Саме такі мости зараз найпотрібніші у проктології.
Фармацевтична компанія може випустити чудовий препарат, але без зворотного зв’язку від лікарів-практиків не знатиме, як його краще застосовувати. Інститут може розробити революційну технологію, але без хірурга, готового її випробувати та адаптувати, технологія залишиться у лабораторії. Виробник інструментів може створити гарний каталог, але без участі хірурга інструменти будуть незручними.
Косенко не називає себе суто науковцем або інженером. Він – лікар з великою практикою, хірург, який хоче зробити все можливе, щоб давати пацієнтам найкраще лікування. А найкраще лікування народжується там, де перетинаються різні галузі знань. На цих перетинах, власне, і відбуваються справжні зміни у медицині. Не у кабінетах чиновників, не у рекламних кампаніях, а у щоденній співпраці лікарів, науковців, інженерів, фармакологів – людей, які розуміють, що разом можуть більше, ніж поодинці.
І коли пацієнт після операції каже: «Дякую, лікарю, я не очікував, що настільки швидко одужаю», – у цій подяці є частка праці не лише хірурга, а й тих, хто розробляв апарат для біозварювання, створював ліки, конструював зручний інструмент, синтезував засіб для загоювання. Це і є справжня медицина – колективна, міждисциплінарна, спрямована на одну мету: допомогти людині одужати.
► Олександр Петрович Косенко, головний лікар Лівобережного центру проктології, хірург загального профілю, дитячий хірург, хірург-проктолог вищої категорії: коли ваш тил у надійних руках.
► Запис до проктолога в Києві на консультацію за номером телефону: 098 955 34 10
► Адреса: м. Київ, вул. Ентузіастів, 49, центральний вхід, 1 поверх.
